1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (419)

Віддай мій борг! Я вмію забувати - Лиш не з тобою, ні! Ти винен день, в якому ми багаті На щастя і пісні.   Віддай мій борг! Я не прошу над міру Лише мене саму Оту, що ще дитячо й світло вірить У чорний біль. Тамуй!   Віддай мій борг! Лише одне прокляття В тривожний спів очей Скарай мене, бо…
Так ти тікавТоптав підошвами смутокразом з дорожним пиломтерпла рукати вперто учився бутисамотнім. І ледь здригався всім тілом.Чомусь почувався кинутимДратувала тиша втішав себе тим, що просто хочеш загинутине так як усі –інакше. І трішки пізнішеСтежка здавалась довгоютрави кололисязібравши останні силиТи вперто тікав від здогаду, що подумки молишся, аби тебе зупинилиі ти розумів: та, що йшла за тобою,нарешті тебе залишила.І вже скам’янівши…